Про перегляд ISO 14001

У квітні 2023 року ISO опублікувала результати другого опитування користувачів щодо ISO 14001, проведеного у 2021 році комітетом ISO/TC 207 SC 1. Метою було з’ясувати потребу в перегляді ISO 14001:2015 та шляхи покращення екологічного менеджменту. Учасники опитування переважно висловилися проти перегляду стандарту, проте наголосили на необхідності посилення підтримки.

---

ЗМІСТ

• Планується перегляд ISO 14001
• Звіт про опитування користувачів ISO 14001: підсумок
• Переваги ISO 14001
• Підтримка конкретних екологічних питань
• Розгляд детальних результатів
• Майбутні завдання систем екологічного управління
• Перегляд ISO 14001 – Висновки поточного опитування
• Цифри, дані, факти про опитування користувачів

З моменту останнього перегляду ISO 14001 минуло близько дев’яти років – це довгий час, протягом якого багато чого відбулося в основній темі «довкілля». Відповідно до самого відповідального комітету ISO/TC 207 SC 1, ISO 14001 наразі переглядається та піддається «легкому перегляду». Запит користувача щодо додаткової підтримки також був частково врахований у формі того, що зміни мають бути в основному обмежені інформативним Додатком A стандарту.

Вирішальним фактором у прийнятті рішення щодо перегляду стандарту було названо численні, іноді драматичні зміни, які відбулися в екологічному секторі за останні роки. До них належать зміна клімату, значення парникових газів, очевидний дефіцит ресурсів, використання відновлюваних джерел енергії та, останнє, але не менш важливе, вимоги, що є результатом переходу до функціонуючої циркулярної економіки, наприклад, перспектива життєвого циклу або тема управління хімічними речовинами.

Наразі ISO 14001:2015 обмежується розглядом життєвого циклу продуктів і послуг. Іншими важливими темами, які мають бути включені в екологічний стандарт, є Цілі сталого розвитку ООН (Sustainable Development Goals – SDGs) і Зелена угода ЄС (EU’s Green Deal).

Відповідно до інформації, отриманої від Німецької асоціації якості (DGQ) від 23 серпня 2024 року про поточний стан перегляду, у липні 2024 року в Берні, Швейцарія, відбулася тижнева зустріч для обговорення коментарів, отриманих до проекту комітету (CD – Committee Draft).

Відповідно, наразі уточнюються наступні теми щодо їх зв’язку з системою управління навколишнім середовищем

• Організаційна стратегія
• Бізнес процеси
• Інтегрований системний підхід
• Управління змінами
• Контекст організації
• Ризики та можливості

Також обговорили зв’язки між EMS та

• Змістом ISO 14002
• Зовнішнії звітністі
• Екологічній відповідальності
• Культурою
• Залученням співробітників
• Аутсорсинговими процесами
• Ланцюгами поставок

Наразі немає достовірних деталей щодо можливих змін, оскільки обов’язковий проект (ISO DIS) очікується не раніше літа 2024 року. Проте можна зробити приблизний огляд запланованих змін: 

• Адаптація до нової гармонізованої структури (HS) ISO
• Більший акцент на важливості екологічних аспектів для зміни клімату
• Підкреслення важливості звітності
• Акцент на підході, заснованому на можливостях
• Уточнення до деяких приміток

З огляду на поточний статус перегляду ISO 14001, загалом передбачається, що остаточна публікація відбудеться восени 2025 року. Ще не прийнято рішення щодо будь-яких кінцевих термінів, яких організації повинні дотримуватися під час переходу на новий стандарт версія. Однак можна припустити, що діятиме звичайний трирічний період з моменту публікації стандарту.

Друге опитування користувачів щодо чинного екологічного стандарту ISO 14001:2015 розпочалося у вересні 2021 року. Перше опитування відбулося у 2013 році напередодні “великого перегляду” 2015 року.

У нинішньому опитуванні взяли участь близько 3 000 учасників з 91 країни світу. Серед них були користувачі впровадженої (6%) або акредитованої сертифікованої (94%) системи екологічного менеджменту, а також така ж кількість зацікавлених компаній та інших зацікавлених сторін, таких як консультанти та органи сертифікації.

Опитування стосувалося ключових питань та майбутніх викликів у сфері екологічного менеджменту. Перша частина стосувалася перегляду стандарту ISO 14001 у 2015 році, який підтвердив те, що було очевидним на практиці з моменту його публікації: Найбільші труднощі виникають з наступними вимогами стандарту:

– Врахування життєвого циклу продукції (52%)
– Ризики та можливості, пов’язані з екологічними аспектами та впливами (32%)
– Контроль аутсорсингових процесів (28%)

Тут стало зрозуміло, що користувачі пов’язують значні переваги з екологічним стандартом. Зокрема, це стосується
– Виконання законодавчих вимог та інших обов’язкових зобов’язань,
– Покращення екологічних показників та
– Прихильність вищого керівництва до екологічного менеджменту.

Серед інших переваг були названі
– Відповідність очікуванням зацікавлених сторін,
– Покращення громадського іміджу,
– Досягнення стратегічних цілей та
– Інтеграція з бізнес-процесами.

На думку користувачів, особливо корисними були як Додаток А до екологічного стандарту, так і настанови ISO 14004 щодо створення, впровадження, підтримки та поліпшення системи екологічного менеджменту. Це підтверджує припущення, що всебічна підтримка є важливим аспектом для ефективного впровадження вимог стандарту і користується відповідним попитом.

Питання про зацікавленість у консультаціях щодо впровадження системи екологічного менеджменту виявило потребу в практичних звітах і додаткових посібниках для впровадження серед трохи менше половини респондентів.

Особливий акцент було зроблено на конкретних екологічних темах, таких як:
– захист клімату
– управління матеріалами та відходами
– управління переробкою
– управління хімічними речовинами
– екологічне законодавство
– охорона водних ресурсів
– якість повітря
– біорізноманіття.

Трохи менше третини учасників висловили зацікавленість у подальшій підтримці. Зокрема, у вигляді окремого стандарту
– Про боротьбу зі зміною клімату
– Про управління відходами
– Про економіку замкнутого циклу (ця робота вже ведеться в рамках серії ISO 14002).

З огляду на результати опитування, наразі немає подальшої потреби в розробці додаткових екологічно орієнтованих стандартів.

Розглядаючи деякі результати більш детально, можна виділити ряд причин, що пояснюють тенденцію організацій, сертифікованих за стандартом ISO 14001, які брали участь в опитуванні: “ні” всебічному перегляду і “так” більшій підтримці. Таким чином, основним аргументом для отримання сертифікату ISO 14001 є (безпечне) виконання юридичних зобов’язань (75%, тут і далі “дуже” або “дуже важливий”).

Це відповідає на питання про цінність системи екологічного менеджменту, де правова визначеність також посідає перше місце з 75%. Також на вершині списку – зниження (фінансового) ризику, пов’язаного з впливом на навколишнє середовище (76%) і задоволення вимог споживачів (77%). Це все аргументи, які не обов’язково вказують на впровадження концепцій майбутніх викликів.

І навпаки, лише 14% респондентів заявили, що вимагають від одного або кількох своїх постачальників впровадити систему екологічного менеджменту з огляду на міркування життєвого циклу в ланцюгу поставок. І навпаки, близько 40% респондентів стверджують, що вони визначають екологічні аспекти деяких операцій, продуктів або послуг своїх постачальників і доводять до відома своїх постачальників власні екологічні вимоги.

На запитання, якою мірою і з якою інтенсивністю Технічний комітет ISO/TC 207* повинен враховувати п’ять нових концепцій екологічного менеджменту (Future Challenge Concepts), опублікованих у Звіті комітету за 2020 рік, під час наступного перегляду, серед тих, хто не користується стандартом, переважну більшість становили ті, хто не є його користувачами. Вони хотіли більш суворих вимог щодо двох тем:
– Ідентифікація екологічних аспектів у ланцюгу постачання або життєвому циклі продукції
– Сприяння екологічній відповідальності в організаціях та залучення працівників.

Для стандартних користувачів, з іншого боку, основна увага була зосереджена на додатковій інформації та більшій ясності щодо існуючих вимог, а також на додатковій підтримці.

* Технічний комітет ISO/TC 207 збирається щорічно для подальшого розвитку серії екологічних стандартів ISO 14000ff. Члени комітету обговорюють та оновлюють майбутні вимоги різних стандартів. Основні напрямки діяльності у Звіті про майбутні виклики 2020 включають визначення екологічних аспектів у ланцюгу поставок, просування культури екологічної відповідальності, залучення працівників до екологічного менеджменту, інтеграцію системи екологічного менеджменту та зовнішню звітність про екологічні цілі.

Більшість респондентів (переважно користувачів стандарту) хотіли б бачити більше підтримки у виконанні існуючих вимог стандарту, але не хотіли б бачити жодних далекосяжних змін від можливого перегляду (джерело: Звіт про опитування користувачів за 2021 рік).

Можливо, певну роль у такому ставленні відіграє той факт, що значно більше половини опитаних користувачів – це працівники екологічного менеджменту, яким доводиться впроваджувати нові вимоги на практиці. За їхніми власними твердженнями, понад дві третини користувачів стандарту потребували понад шість років для впровадження системи екологічного менеджменту, що свідчить про величезний обсяг роботи.

Ці заяви також посилаються на так звані Концепції майбутніх викликів ISO/TC 207, які могли б надати достатній матеріал для перегляду екологічного стандарту. Однак помітне неприйняття цих концепцій серед користувачів стандартів може бути пов’язане також з тим, що вони досі були маловідомими.

Тим не менш, ISO/TC 207 зараз ініціював перегляд ISO 14001. Однак, відповідно до побажань користувачів стандарту, цей «незначний перегляд» не міститиме жодних змін, пов’язаних із вимогами. Переглянутий стандарт ISO 14001 очікується восени 2025 року.

У поточному опитуванні ISO взяли участь близько 3 000 учасників з 91 країни. Серед них були як користувачі сертифікованої системи екологічного менеджменту, так і не користувачі, такі як консультанти та органи сертифікації.

Стандартні користувачі склали 48% учасників, з яких 59% респондентів виконували роль представника екологічного менеджменту. Компанії, які не мають системи екологічного менеджменту, склали 28% учасників, не користувачі як фізичні особи (23%) та інші (1%).

Більшість учасників (58%) знаходилися в Європі. На Південну та Центральну Америку припадало 16%, на Північну Америку – 12%, на Азію – 9%, на Африку та Близький Схід – 4%. Серед організацій-учасниць 44% мали понад 500 співробітників, 35% – від 101 до 500, а 21% – до 100.